Робота з батьками

Батьківський лекторій

"Виховання молоді засобами масової інформації"

Процес формування громадянина України та його головної риси — громадянськості є наслідком такого процесу, як соціалізація. Соціалізація відбувається під впливом значної кількості обставин та чинників: держави, суспільства, сім'ї, неформальних груп, засобів масової інформації, релігії та багатьох інших. Зараз є очевидним, що дія багатьох з цих чинників в галузі формування громадянськості української молоді є стихійною, не досить ефективною, а часто і деструктивною.

Засоби масової інформації - могутня сила впливу на свідомість людей, засіб оперативного повідомлення інформації в різні куточки світу, найбільш ефективний засіб впливу на емоції людини, здатна переконувати реципієнта щонайкраще. Особливо чітко це виявляється у відношенні електронних ЗМІ. В міру розширення технічних можливостей їхня роль зростає. А по емоційному впливу на почуття і свідомість людей вони залишаються поки що неперевершеними і збирають найбільшу аудиторію.

Подобається нам сучасна інформація, яку надають ЗМІ чи ні, вона є невід’ємною частиною ринкових процесів і сучасного життя в цілому. В умовах конкурентної боротьби великої кількості виробників однакових товарів, телекомпаній, політичних партій надання інформації виходить за межі простого інформування, розрахованого на свідоме сприйняття і трансформується у більш дійовий засіб впливу – в психологічне програмування, підсвідоме навіювання.

Орієнтуючись на позасвідому сферу особистості, на приховані інстинкти, інформація різних типів, фільми і реклама чинять тиск на психіку людини. Особливо під цей вплив підпадає молодь:

По-перше, в пошуках науково-популярної інформації вона частіше за дорослих звертається до Інтернету, журналів, а всі ці інформаційні потоки супроводжуються рекламою, еротичними картинками, оголошеннями (зазвичай продаж товарів та знайомств).

По-друге, молодь більш емоційно вразлива, сприйнятлива.

По-третє, молодь більше часу, ніж дорослі, проводить біля телевізорів та в Інтернеті.

Засоби масової інформації роблять великий вплив на виховання соціально-громадянської позиції молоді. Цей вплив розповсюджується як безпосередньо через ЗМІ на особу молодої людини, так і опосередковано - через батьків, вчителів, однолітків, на яких ЗМІ, у свою чергу, так само роблять значний вплив. Навіть пануючі в суспільстві соціальні норми значною мірою сформовані ЗМІ. Але прийнятнішими для молоді є звичайно телебачення та Інтернет.

Розвиток сучасних інформаційних технологій, що дає змогу майже миттєво передавати інформацію, створює стан або відчуття одночасності чи присутності. У зв'язку зі швидким проникненням інформаційних технологій у всі сфери суспільного життя Інтернет починає посідати дедалі більше місце серед засобів оперативного отримання необхідної інформації і відігравати дедалі значущу роль у формуванні соціально-громадянської позиції молоді. Електронні ЗМІ, що поширюються в українському сегменті Інтернету, сприяють відкритості суспільства, розповсюдженню різнобічної інформації, яку важко адміністративно регламентувати, неминуче сприятимуть зростанню ролі інформаційної мережі у формуванні і прийнятті електоральних рішень української молоді.

ЗМІ широко рекламуються алкогольні напої, сигарети. Це негативно впливає на молодь, яка бере приклад з поведінки молодих людей в рекламах або у фільмах, де головні герої ведуть антисоціальний спосіб життя, але представлені як позитивні (наприклад, к/ф «Бригада»).

Через те, що для підлітків дуже важливою є потреба у спілкуванні, а вуличне спілкування і спонтанні юнацькі групи тісно пов’язані з особливостями юнацької субкультури, яка має декілька постійних компонентів (специфічний набір цінностей і норм поведінки, смак, одяг і зовнішній вигляд), молоді люди легко підхоплюють ці стереотипи. Юнаки ототожнюють себе з веселими, «прикольними», безтурботними хлопцями і дівчатами у відео роликах, сильними і володарними чоловіками з поганими звичками, які звикли всього добиватися силою, яких постійно показують у фільмах і тим «красивим життям», до якого нібито такий спосіб життя веде. Таке ставлення до життя і оточуючих, а також розбіжність ідеалів і буденності нерідко призводить до серйозних наслідків – агресії (іноді – некерованої), наркоманії, алкоголізму, частих депресій, нервових зривів, розладів психіки.

Кров, насилля, жорстокість, які присутні у сучасних фільмах, не рідко розвивають фантазії психічнохворих людей, викликаючи у них агресію та становляться причиною депресій у здорових людей.

Такий вплив ЗМІ на людей, їх моральні цінності, етичні і поведінкові норми, може зруйнувати структуру суспільних цінностей, викликати заміну вищих цінностей цінностями нижчих порядків, що призводить до морального розладу молоді і суспільства в цілому і, безумовно, може причинити розвиток негативних девіацій у суспільстві.

Отже, виникає необхідність підготувати підростаючі покоління до життя в сучасних інформаційних умовах, до сприйняття інформації, навчити опановувати способами спілкування на основі невербальних форм комунікації за допомогою технічних засобів.

Медіаосвіта здійснюється як у школі, так і в інших виховних організаціях, а також в організаціях, спеціально створених для цієї мети. У школі медіаосвіта здійснюється як у рамках традиційних предметів (рідної мови, образотворчого мистецтва, історії, соціальних наук, екології й ін.), так і за допомогою введення спеціального предмета. Останнім часом з'явилася тенденція включати в медіаосвіту навчання комп'ютерної грамотності. Створення системи медіаосвіти - процес тривалий і дорогий. Але наявні сьогодні можливості дозволяють приступити до вирішення цієї задачі й у першу чергу - у школі. В умовах розбудови України як демократичної та правової держави, одним із головних завдань реалізації новітніх концепцій навчання та виховання учнів є формування громадянської свідомості. Становлення громадянина починається з усвідомлення себе особистістю з певними уявленнями про сучасне суспільство, владу, уряд, політичні партії та рухи тощо, що дає можливість бути активним й освіченим членом суспільства.

Друковані видання і досі є найпоширенішими після телебачення. Популярність та значущість писемності, як засобу спілкування, зросла та розвинулася в різноманітні категорії. З друкованих видань ми черпаємо інформацію про події, які нас цікавлять. А це є важливим чинником формування громадянської позиції.

          З метою формування світоглядних орієнтацій особистості, вироблення власної філософії життєдіяльності, самоідентифікації та самореалізації в економічній, соціальній, культурній, політико-правовій сфері, формування толерантності, полікультурності та гуманізму діти залучаються до роботи у шкільному медіа-центрі.

Діти в результаті інтеграції в медіа-простір проймаються проблемами суспільного життя та взаємовідносин у колективі, покращують комунікативні якості, грамотність, обізнаність у законах сучасного суспільства, удосконалюють компетентність у сфері діяльності груп за інтересами. Така діяльність сприяє формуванню громадянської свідомості учнів, членів шкільного медіа-центру.

         Враховуючи це, важливо вчити дітей чітко формулювати і висловлювати думки й відчуття, а також вони мають знати, що це їх невід’ємне право і мати внутрішню потребу висловлюватися. Завдання також полягає в тому, щоб навчити дітей вільно висловлювати свої погляди, сформувати механізм реалізації цього права, і здійснювати моніторинг, тобто постійне відслідковування його на практиці.

Розгортання проектної роботи дає змогу створити демократичну атмосферу, залучити учнів до обговорення важливих для них проблем і до прийняття рішень. Застосування проектних технологій у навчальному процесі ґрунтується на інтерактивному навчанні, тобто постійній активній взаємодії всіх учасників (учнів, вчителів). Ці технології ефективно сприяють засвоєнню демократичних цінностей, навчають школярів визначати проблеми та знаходити шляхи їх вирішення, а також сприяють залученню школярів до громадського життя.

Ефективність громадянського виховання залежить від спрямованості виховного процесу, форм і методів його організації. Провідна роль належить предметам соціально-гуманітарного циклу: історії, географії, природознавству, суспільствознавству, літературі, активним методам навчання, спрямованим на самостійний пошук, формування критичного мислення, ініціативи й творчості.

Важливе місце в громадянському вихованні належить громадянській освіті — навчанню, спрямованому на формування знань про права та обов'язки людини. Вона пов'язана з формуванням соціально-політичної компетентності, передбачає політичну, правову й економічну освіченість.

  Виховання громадянина має бути спрямованим на розвиток патріотизму, національної самосвідомості, культури міжетнічних відносин, планетарної свідомості, правосвідомості, політичної культури, дбайливого ставлення до природи, моральності, культури поведінки особистості.

Застосування форм і методів громадянського виховання покликане формувати в особистості когнітивні, нормативні та поведінкові норми, вміння міркувати, аналізувати, ставити питання, шукати власні відповіді, аналізувати проблеми, робити власні висновки, брати участь у громадському житті, набувати вмінь та навичок адаптації, захищати свої інтереси, поважати інтереси і права інших, самореалізовуватися тощо.

Оскільки першочерговим завданням виховного процесу є підготовка учнівської молоді до повноцінного життя та праці, випускник сучасної школи, який житиме і діятиме в умовах постіндустріального суспільства, повинен вміти гнучко адаптовуватися до різноманітних життєвих ситуацій, самостійно отримувати необхідні знання, вміло застосовувати їх на практиці, бути суспільно активним, комунікабельним, контактним в різноманітних соціальних групах, уміти критично мислити, попереджувати конфліктні ситуації або вміло виходити із них.

Ефективність громадянського виховання великою мірою залежить від соціальних відносин, що склалися в суспільстві, а також від технологій, котрі використовуються педагогами для формування громадянської самосвідомості учнівської молоді.

1. Асмолов А.Г. "Психологія особистості". - М., 1998.

2. Венгеров А.Б. "Інформаційна ситуація може сприяти як прогресу, так і деградації суспільства" "Комп'ютер і право", № 1, червень 1994. С.: 36 

Зміст, форми, методи роботи з батьками.

Робота з батьками складається з трьох основних блоків:

І.Підвищення рівня психолого- педагогічних знань батьків;
ІІ.Залучення батьків до участі в навчально-виховному процесі.
ІІІ.Участь батьків в управлінні школою.

Методи вивчення сім"ї:

1. спостереження;
2. бесіда;
3. тестування;
4. анкетування;
5. ділова гра;
6. аналіз дитячих оповідань, малюнків про сім"ю.

Форми роботи з батьками:

1. Університет педагогічних знань;
2. Лекція;
3. Конференція;
4. Практикум;
5. Відкриті уроки;
6. Педагогічна дискусія;
7. Рольві ігри;
8. Індивідуальні тематичні консультації; 
9. Відвідувавння сім"ї;
10. Листування з батьками;
11. Батьківські збори.

Секрети спілкування з батьками:

Для спілкування віч-на-віч знадобляться золоті правила переконання:

1. "Правило Гомера". Послідовність аргументів впливає на їх переконливість.
2. "Правило Сократа" Щоб отримати позитивну відповідь на важливе для вас запитання, поставте спершу два коротких запитання, на які співрозмовник відповість "так".
3. "Правило Паскаля". Не заганяйте співрозмовника в глухий кут, дайте йому можливість зберегти гідність.
4. Почесна капітуляція. Нехай батьки погодяться на поступку, маючи певність, що таким чином здійснюють подвиг.
5. Статус аргументів. Переконливість аргументів значною мірою залежить від іміджу й статусу того, хто переконує.
6. Уникайте глухих кутів. Не заганяйте себе в глухий кут, не принижуйте себе.
7. Дбайте про статус співрозмовника. Не принижуйте співрозмовника, спілкуйтеся на рівних.
8. Знаходьте спільне. Бажаючи переконати, починайте з того, у чому ви згодні зопонентом, а не з того, що вас розділяє.
9. Влізьте в шкуру опонента. Виявіть емпатію - продемонструйте здатність перейматися чужими почуттями, зрозуміти думки і стан іншої людини.